Лікування випадання прямої кишки

Ректальний пролапс – це розтягнення та випадання прямої кишки за межі ануса. Навіть у запущених випадках це колопроктологічне захворювання не становить загрози для життя, але істотно погіршує її якість і завдає психологічного дискомфорту.

Причини ректального пролапсу

• підвищення внутрішньочеревного тиску (у разі натуження у процесі спорожнення кишечника, кашлю, чхання, блювання, фізичного навантаження, утрудненого сечовипускання при простатиті у чоловіків, важкої родової діяльності у жінок);
• важка фізична праця (у 30% випадків);
• паразитарні інвазії кишечника (зараження найпростішими, гельмінтами);
• розсіяний склероз та інші органічні ураження центральної нервової системи (головного або спинного мозку);
• травматичне або операційне ушкодження периферичних нервів, які забезпечують іннервацію тканин заднього проходу, тазового дна, спини;
• зрілий і похилий вік (50-70 років, частіше хворіють жінки).

Симптоми випадання прямої кишки

• вивертання слизової оболонки заднього проходу назовні;
• відчуття стороннього тіла в анальному каналі;
• нетримання калу та каломазання (через слабкість м’язів і порушення клапанної функції анального сфінктера);
• нетримання газів;
• закреп (у 30-50% випадків);
• слизові виділення;
• ректальна кровотеча.

При відсутності радикального лікування ректального пролапсу розвивається низка ускладнень, усунути які стає можливим тільки шляхом видалення частини кишки:

• випадання прямої кишки та ділянок сигмовидної кишки;
• свербіж і больові відчуття в області ануса;
• втрата чутливості заднього проходу;
• поява ерозій і некротичних осередків на слизових оболонках прямої кишки, яка випала за межі анального отвору.

Діагностування випадання прямої кишки

Під час пальцевого огляду лікар-проктолог візуально диференціює тканини, що випали за межі ануса, щоб відрізнити випадання прямої кишки від випадання гемороїдальних вузлів.

У межах первинного огляду пацієнта також здійснюється рентген, УЗД, анальна електроміографія, аноректальна манометрія.

Хірургічне лікування ректального пролапсу

Консервативна терапія навіть на ранніх стадіях цього колопроктологічного захворювання розглядається лише як допоміжний засіб, який допомагає зміцнити м’язи анального сфінктера, поліпшити іннервацію тазового дна і тим самим зменшити ймовірність випадання. Але найрезультативнішим і пролонгованим у часі залишається хірургічне лікування.

Наші проктологи застосовують методи лапароскопічної та ендоскопічної хірургії, які дають можливість не робити великі розрізи, а оперувати у щадному режимі через невеликі проколи в тазовій порожнині.

Задньопетльова ректопексія та вентральна ректосакропексія дають можливість зафіксувати пряму кишку за допомогою сітчастого протеза з поліпропілену (PP): найбезпечнішого для організму медичного пластику. Операція з усунення випадання прямої кишки методом ректопексії знижує ймовірність рецидивів до 3-6%, методом ректосакропексії – до 5%.

У важких випадках проводиться хірургічне видалення утворень виразок та осередків некрозу зі слизової оболонки. У разі глибокого пошкодження із зачіпанням прилеглих тканин виконується резекція (часткове видалення) прямої кишки з формуванням підтримувальної м’язової манжети або колоанального анастомозу (з’єднання товстої кишки з анальним каналом): операція Делорма, Альтмайєра.

Хірурги проктологи хірургічного центру Viva готові позбавити Вас болісних симптомів і постійного страху того, що хворобу помітять інші. Операція з усунення випадання прямої кишки не завжди гарантує відсутність рецидивів, але залишається основним методом лікування.