Лікування папіліту

Папіліт прямої кишки – це запалення та збільшення у розмірах анальних сосочків (папіл), природним чином розташованих в анальному каналі. Захворювання зустрічається нечасто, діагностується переважно у дорослих, проте завдає болю та дискомфорту.

Причини виникнення папіліту прямої кишки

• травмування анальних сосочків частими закрепами або діареєю;
• харчові отруєння, внаслідок яких токсичні речовини виводяться з калом і подразнюють папіли;
• геморой, ускладнений випаданням внутрішніх гемороїдальних вузлів;
• виразковий коліт;
• проктит і хронічний парапроктит (свищ прямої кишки);
• криптит (запалення крипт – анальних кишень і застоювання в них калових мас);
• малорухливий спосіб життя, що спричиняє застійні явища в органах малого таза.

Симптоми анального папіліту

• болісність анального отвору (у разі частих діарей і тривалої дефекації);
• відчуття неповного випорожнення кишечника;
• відчуття стороннього тіла у прямій кишці;
• кровоточивість анальних сосочків і сліди крові в калових масах (у разі утворення виразок та травмування);
• ослаблення анального сфінктера, що проявляється каломазанням (мимовільним виділенням калу);
• випадання сосочків за межі ануса (у запущених випадках за відсутності лікування папіліту прямої кишки та геморою).

Діагностування папіліту

Лікар-проктолог діагностує папіліт заднього проходу за допомогою отриманого від пацієнта анамнезу, пальцевого огляду, а також інструментального (аноскопія) та ендоскопічного (ректороманоскопія) дослідження.

• Клінічний огляд у лікаря і збирання анамнезу
• Аноскопія
• Ректороманоскопія

У разі папіліту прогноз залежить від точності діагнозу і своєчасно розпочатого лікування. Навіть в умовах хронічного запалення та постійної травматизації гіпертрофовані анальні сосочки не загрожують малігнізацією та перероджуються вкрай рідко за наявності додаткових факторів ризику. Проте оскільки гіпертрофія проявляється не тільки збільшенням розмірів, але також формуванням ніжки, хронічний папіліт прямої кишки потребує проведення диференціального діагностування для виключення інших патологій зі схожими формами: поліпа, онкоутворення.

Лікування папіліту прямої кишки

Зазвичай людина не відчуває присутності папіл в анальному каналі. Адже анальні сосочки, вони ж папіли, – природні сосочкоподібні вузлики діаметром 3-10 мм. Розташовані вони біля морганієвих стовпів (поздовжніх складок всередині анального каналу) і крипт (анальних кишень на стінках прямої кишки) на глибині 1-1,5 см від анального отвору. Але коли ці вузлики запалюються та гіпертрофуються, збільшуючись у розмірах, набрякаючи та покриваючись виразками, то спричиняють відчутний дискомфорт. Тому основним показанням до призначення хірургічного лікування папіліту прямої кишки є саме виражений дискомфорт і значне збільшення розмірів сосочка.

Папіліт заднього проходу видаляється під місцевою анестезією за допомогою таких методик:

• Лігування (перев’язування) латексними кільцями з подальшим відторгненням анального сосочка протягом 2-3 днів
• Радіохірургічне видалення апаратом Сургітрон

У разі слабовираженого папіліту прямої кишки лікування консервативне: курс протизапальних препаратів та імуностимуляторів, нормалізація випорожнень, лікування основних захворювань ШКТ, дієта, багата на клітковину та кисломолочні напої, відмова від шкідливих звичок, посильна фізична активність.

Проктологи хірургічного центру Viva раді застосувати свою майстерність і малоінвазивні техніки, щоб швидко і безболісно позбавити Вас дискомфорту.