Остеосинтез у лікуванні переломів кісток

Як проходить операція остеосинтезу:

I ЕТАП – ОПЕРАЦІЯ ОСТЕОСИНТЕЗУ

Проводиться встановлення металоконструкції, що з’єднує кісткові уламки і усуває рухливість до стану абсолютної або відносної стабільності. Як фіксувальні елементи застосовуються металеві штифти, гвинти, пластини, стрижні, спиці. Основними матеріалами для виготовлення фіксаторів є титан і його сплави, рідше – неіржавна сталь. Сучасні титанові імплантати дозволяють безпечно проходити контрольне діагностування МРТ, яке не виконується за наявності в організмі інших металів. До того ж, титан – біологічно інертний метал, який не призводить до відторгнення і ускладнень у вигляді нагноєння. Сталеві імплантати використовуються переважно у дітей, оскільки не мають схильності вростати в кісткову тканину, тому легко і швидко видаляються.

II ЕТАП – ОПЕРАЦІЯ З ВИДАЛЕННЯ МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЇ

Коли потрібно видалення металоконструкцій після остеосинтезу

Пацієнтів завжди цікавить питання, чи обов’язково видалення металу після остеосинтезу, чи можна обійтися без повторної операції, залишивши в організмі штифт, гвинт, пластину або спицю. Сучасна травматологія розглядає видалення фіксувальної металоконструкції як необов’язковий процес. Проте видалення є обов’язковим у таких випадках:

• видалення конструкції передбачено методом операції (штифти і пластини, що блокуються, для інтрамедулярного остеосинтезу);
• інфікування та розвиток гнійного процесу (остеомієліт);
• молодий вік пацієнта (фіксатор перешкоджає розвитку і росту сегмента);
• незрощений перелом після першої операції (видалення попередньої та встановлення нової конструкції);
• індивідуальний дискомфорт, спричинений наявністю імплантату в незручному місці (ключиця, лікоть, щиколотка).

Переваги кісткового остеосинтезу в лікуванні переломів

• відновлення цілісності кістки без накладення гіпсу;
• стабільна фіксація в анатомічно правильному положенні;
• можливість починати ходити ще до настання повного зрощення місця перелому (тільки в умовах досягнення стабільної фіксації);
• метод застосовується в разі складних переломів зі зміщенням та вивихом, коли накладення гіпсу малоефективне та шкодить суглобам (позбавляє суглоб рухливості після фіксації та несе ризик розвитку згинальних контрактур);
• за індивідуальними медичними показаннями остеосинтез кісток кінцівки може доповнюватися накладенням апарату Ілізарова – таке комплексне лікування покращує якість зрощення.

У разі професійно виконаного остеосинтезу та якісної реабілітації можливість повноцінно використовувати руку з’являється через 2 місяці, ногу – 3 місяці, стегно – 4 місяці після операції.
Ортопеди-травматологи Хірургічного центру VIVA готові надати вам екстрену допомогу в цілодобовому травмпункті або транспортувати вас до медичного центру в будь-який час. Ми щиро раді, коли майстерність наших хірургів і високотехнологічні імплантати повертають дітей та дорослих до активного і здорового життя!